Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (7) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Хромих А$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 10 Представлено документи з 1 до 10 |
|||
| 1. | 
Хромих А. Г. Методичні підходи до оцінки й управління логістичними ризиками в діяльності контрактно-дослідних організацій у сфері клінічних досліджень [Електронний ресурс] / А. Г. Хромих, О. В. Посилкіна, М. І. Сидоренко // Управління, економіка та забезпечення якості в фармації. - 2013. - № 1. - С. 36-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uezyaf_2013_1_9 | ||
| 2. |
Посилкіна О. В. Актуальні проблеми розвитку клінічної логістики в Україні [Електронний ресурс] / О. В. Посилкіна, І. А. Зупанець, А. Г. Хромих // Управління, економіка та забезпечення якості в фармації. - 2012. - № 2. - С. 78-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uezyaf_2012_2_14 | ||
| 3. | 
Хромих А. Г. Актуальні аспекти захисту інтегрованих фармацевтичних логістичних ланцюгів від потрапляння фальсифікованої фармацевтичної продукції [Електронний ресурс] / А. Г. Хромих // Український медичний альманах. - 2013. - Т. 16, № 2. - С. 151-154. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uma_2013_16_2_51 | ||
| 4. |
Новицька Ю. Є. Логістичні підходи до управління запасами на фармацевтичних підприємствах [Електронний ресурс] / Ю. Є. Новицька, О. В. Посилкіна, О. В. Козирєва, А. Г. Хромих // Український медичний альманах. - 2013. - Т. 16, № 3. - С. 112-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uma_2013_16_3_32 | ||
| 5. | 
Посилкіна О. В. Методичні підходи та інструменти побудови інтегрованих логістичних систем у фармації [Електронний ресурс] / О. В. Посилкіна, А. Г. Хромих // Фармацевтичний часопис. - 2012. - № 4. - С. 99-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Phch_2012_4_24 | ||
| 6. |
Посилкіна О. В. Удосконалення управління логістичною діяльністю фармацевтичних підприємств на підставі впровадження системи збалансованих показників [Електронний ресурс] / О. В. Посилкіна, А. Г. Хромих, О. В. Козирєва, Ю. Є. Новицька // Управління, економіка та забезпечення якості в фармації. - 2014. - № 5. - С. 48-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uezyaf_2014_5_10 | ||
| 7. |
Посилкіна О. В. Методичні засади впровадження системи контролінгу управління запасами фармацевтичної продукції в оптових фармацевтичних компаніях [Електронний ресурс] / О. В. Посилкіна, О. В. Доровський, Ю. Є. Новицька, А. Г. Хромих, Н. В. Демченко // Управління, економіка та забезпечення якості в фармації. - 2015. - № 5. - С. 60-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uezyaf_2015_5_12 | ||
| 8. | 
Фіщук О. О. Використання інсулінових помп у лікуванні дітей із цукровим діабетом за даними реєстру Вінницької області [Електронний ресурс] / О. О. Фіщук, А. В. Хромих // Український журнал дитячої ендокринології. - 2017. - № 2. - С. 34-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujde_2017_2_7 Мета роботи - дослідити вплив помпової інсулінотерапїї (ПІТ) на стан глікемічного контролю та частоту й тяжкість гострих ускладнень цукрового діабету (ЦД) і гіпоглікемії, діабетичного кетоацидозу - після переведення хворих з режиму багаторазових ін'єкцій інсуліну (БII). У дослідженні взяло участь 55 дітей, хворих на ЦД 1 типу: 24 хлопчики та 31 дівчинка віком від 1 до 17 років (у середньому (10,34 +- 6,87) року) із тривалістю захворювання від 0,6 до 11 років (у середньому (5,81 +- 4,13) року). Усіх дітей було переведено з БII на ПІТ. Для лікування застосовували інсулінові помпи Medtronic MiniMed (США). За допомогою помп уводили аналоги інсуліну ультракороткої дії (лізпро, аспарт). Рівень глікемії визначали за допомогою портативних глюкометрів і тест-смужок. Контрольне дослідження глікозильованого гемоглобіну (HbA1c) проводили кожних 3 міс. Кількість епізодів гіпоглікемій, діабетичного кетоацидозу підраховували через 12 міс після переведення на ПІТ. Рівень HbA1c перед переведенням на ПІТ становив від 8,22 до 13,54 % (у середньому (11,16 +- 2,17) %). Через 3 міс після переведення показник HbA1c зменшився в середньому до (8,96 +- 1,4) %, через 6 міс - у середньому до (8,12 +- 1,3) %. Через 12 міс від початку дослідження показник HbA1c стабілізувався в межах (8,24 +- 1,4) %. За одержаними даними, епізодів гіпоглікемій за попередній рік у досліджуваній групі, пацієнти якої перебували на той час на БII, було: легких гіпоглікемій - 140 (спостерігалися у всіх 55 пацієнтів); середнього ступеня тяжкості - 98 (23 пацієнти); тяжких гіпоглікемій - 39 (1 пацієнт). Через рік після переведення цих пацієнтів на ПІТ кількість епізодів гіпоглікемій зменшилася: легких гіпоглікемій - 21, середнього ступеня тяжкості - 43, тяжких гіпоглікемій - 10. Кількість випадків діабетичного кетоацидозу до переходу на ПІТ за рік - 15 епізодів. Після початку ПІТ кількість випадків кетоацидозу зменшилася до семи. Висновки: постійна підшкірна інфузія інсуліну у вигляді ПІТ має низку переваг над багаторазовими ін'єкціями інсуліну і може вважатися методом вибору в лікуванні дітей, хворих на ЦД, особливо з незадовільним глікемічним контролем та частими гострими ускладненнями ЦД. | ||
| 9. |
Дудник В. М. Предиктори розвитку метаболічного синдрому в педіатричній практиці [Електронний ресурс] / В. М. Дудник, І. І. Андрікевич, А. В. Хромих, К. В. Хромих // Український журнал дитячої ендокринології. - 2019. - № 1. - С. 45-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujde_2019_1_9 Ожиріння - одна з найбільш актуальних проблем сучасної охорони здоров'я. Зі зростанням частоти ожиріння у популяції зростає частота й таких коморбідних захворювань, як цукровий діабет 2 типу, артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця. У зв'язку з цим велика увага з боку спеціалістів різних галузей медицини приділяється метаболічному синдрому (МС), складовою якого є ожиріння. Мета роботи - визначення предикторів розвитку МС у дітей віком від 10 до 18 років з метою запобігання розвитку ускладнень у цього контингенту. Проведено аналіз історій хвороб 52 дітей. Критерії включення: вік 10 - 18 років, наявність надмірної маси тіла й ожиріння, зумовленого надмірним надходженням енергетичних ресурсів. Критерій виключення: наявність у дитини вторинних форм ожиріння. Надмірну масу тіла встановлювали відповідно до рекомендацій The Endocrine Society (2017). Оцінку артеріального тиску (АТ) проведено згідно з рекомендаціями з артеріальної гіпертензії у дітей Американської спілки педіатрів. У процесі дослідження виявлено переважання хлопчиків над дівчатками. Надмірну масу тіла мали 16 дітей, а ожиріння - 36. У 28 обстежених дітей було виявлено підвищення систолічного та діастолічного АТ вище 95-го перцентиля. З них у 23 дітей було ожиріння, а у двох дітей зі збільшеним АТ діагностовано порушення толерантності до глюкози. Встановлено зростання ризику розвитку підвищеного АТ у дітей з ожирінням у порівнянні з групою дітей з надмірною масою тіла, у 3,8 разу. Усім обстеженим запропоновано програму реабілітації. Висновки: рання діагностика предикторів розвитку МС у дитячому віці та застосування на первинній ланці профілактичних і лікувальних заходів допоможе запобігти виникненню ускладнень у майбутньому.Мета роботи - визначення предикторів розвитку метаболічного синдрому у дітей віком від 10 до 18 років з метою запобігання розвитку ускладнень у даного контингенту. Проведено ретроспективний аналіз історій хвороб 52 дітей, які проходили санаторно-курортне лікування у Вінницькому дитячому кардіоревматологічному санаторії протягом 2016 - 2017 рр. У дослідження було включено дітей віком від 10 до 18 років, у яких діагностовано ожиріння, зумовлене надмірним надходженням енергетичних ресурсів (шифр МКХ-10 Е 66.0). Ожиріння діагностувалось, коли індекс маси тіла знаходився вище 97 центильного інтервалу відповідно стандартам фізичного розвитку, нині діючим в Україні. Для вивчення предикторів розвитку МС використано критерії, запропоновані IDF Consensus 2007 року (ожиріння, підвищення артеріального тиску (АТ), гіперглікемія). Було використано антропометричні, загальноклінічні (оцінка артеріального тиску), біохімічні та статистичні методи дослідження. В ході дослідження виявлено, що серед обстежених переважали хлопчики (61,5 %) над дівчатками (38,5 %), що співпадає з даними літератури. При цьому у половини обстежених (53,8 %) було діагностовано підвищення систолічного та діастолічного АТ, що є одним із критеріїв МС у дітей. При цьому лише у двох обстежених дітей (3,8 %) діагностовано порушення толерантності до глюкози під час проведення орального глюкозотолерантного тесту. Саме у цієї невеликої когорти дітей виявлено наявність трьох критеріїв, які запропоновані IDF Consensus (2007) для діагностування метаболічного синдрому. Під час виписки усім обстеженим запропоновано програму реабілітації: оптимізація способу життя, підвищення фізичної активності та обов'язкове низькокалорійне збалансоване харчування згідно віку. Висновки: раннє виявлення предикторів МС у дітей і застосування у них певних профілактичних заходів запобігає виникненню таких ускладнень, як цукровий діабет 2 типу, ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба, а також інвалідизації в майбутньому. | ||
| 10. | 
Дудник В. М. Предиктори розвитку метаболічного синдрому в педіатричній практиці [Електронний ресурс] / В. М. Дудник, І. І. Андрікевич, А. В. Хромих, К. В. Хромих // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2018. - № 4. - С. 85-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2018_4_17 Ожиріння - одна з найбільш актуальних проблем сучасної охорони здоров'я. Зі зростанням частоти ожиріння у популяції зростає частота й таких коморбідних захворювань, як цукровий діабет 2 типу, артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця. У зв'язку з цим велика увага з боку спеціалістів різних галузей медицини приділяється метаболічному синдрому (МС), складовою якого є ожиріння. Мета роботи - визначення предикторів розвитку МС у дітей віком від 10 до 18 років з метою запобігання розвитку ускладнень у цього контингенту. Проведено аналіз історій хвороб 52 дітей. Критерії включення: вік 10 - 18 років, наявність надмірної маси тіла й ожиріння, зумовленого надмірним надходженням енергетичних ресурсів. Критерій виключення: наявність у дитини вторинних форм ожиріння. Надмірну масу тіла встановлювали відповідно до рекомендацій The Endocrine Society (2017). Оцінку артеріального тиску (АТ) проведено згідно з рекомендаціями з артеріальної гіпертензії у дітей Американської спілки педіатрів. У процесі дослідження виявлено переважання хлопчиків над дівчатками. Надмірну масу тіла мали 16 дітей, а ожиріння - 36. У 28 обстежених дітей було виявлено підвищення систолічного та діастолічного АТ вище 95-го перцентиля. З них у 23 дітей було ожиріння, а у двох дітей зі збільшеним АТ діагностовано порушення толерантності до глюкози. Встановлено зростання ризику розвитку підвищеного АТ у дітей з ожирінням у порівнянні з групою дітей з надмірною масою тіла, у 3,8 разу. Усім обстеженим запропоновано програму реабілітації. Висновки: рання діагностика предикторів розвитку МС у дитячому віці та застосування на первинній ланці профілактичних і лікувальних заходів допоможе запобігти виникненню ускладнень у майбутньому.Мета роботи - визначення предикторів розвитку метаболічного синдрому у дітей віком від 10 до 18 років з метою запобігання розвитку ускладнень у даного контингенту. Проведено ретроспективний аналіз історій хвороб 52 дітей, які проходили санаторно-курортне лікування у Вінницькому дитячому кардіоревматологічному санаторії протягом 2016 - 2017 рр. У дослідження було включено дітей віком від 10 до 18 років, у яких діагностовано ожиріння, зумовлене надмірним надходженням енергетичних ресурсів (шифр МКХ-10 Е 66.0). Ожиріння діагностувалось, коли індекс маси тіла знаходився вище 97 центильного інтервалу відповідно стандартам фізичного розвитку, нині діючим в Україні. Для вивчення предикторів розвитку МС використано критерії, запропоновані IDF Consensus 2007 року (ожиріння, підвищення артеріального тиску (АТ), гіперглікемія). Було використано антропометричні, загальноклінічні (оцінка артеріального тиску), біохімічні та статистичні методи дослідження. В ході дослідження виявлено, що серед обстежених переважали хлопчики (61,5 %) над дівчатками (38,5 %), що співпадає з даними літератури. При цьому у половини обстежених (53,8 %) було діагностовано підвищення систолічного та діастолічного АТ, що є одним із критеріїв МС у дітей. При цьому лише у двох обстежених дітей (3,8 %) діагностовано порушення толерантності до глюкози під час проведення орального глюкозотолерантного тесту. Саме у цієї невеликої когорти дітей виявлено наявність трьох критеріїв, які запропоновані IDF Consensus (2007) для діагностування метаболічного синдрому. Під час виписки усім обстеженим запропоновано програму реабілітації: оптимізація способу життя, підвищення фізичної активності та обов'язкове низькокалорійне збалансоване харчування згідно віку. Висновки: раннє виявлення предикторів МС у дітей і застосування у них певних профілактичних заходів запобігає виникненню таких ускладнень, як цукровий діабет 2 типу, ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба, а також інвалідизації в майбутньому. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |